Сайт учителя Макартет А.В.

Одним з важливих завдань виховання і навчання дітей є їх своєчасний розумовий, інтелектуальний розвиток. Розумове навчання дітей здійснюється головним чином у повсякденному спілкування їх з дорослими, вчителями, друзями, поглинання інформації з книг, підручників, журналів, телебачення та ін. особливе ефективне воно тоді, коли поєднується із специфічними навчальними (дидактичними) іграми та заняттями, під час яких учні засвоюють доступні їм відомості й уміння.

На будь якому етапі життя дитини відбуваються істотні зміни в розвитку дитини. Для правильного розвитку дитини не досить, щоб вона мала лише нормальну будову організму й властиві йому біологічні задатки, потрібний ще активний вплив на учня учителя, дорослих, які її оточують.

Народна мудрість створила дидактичну гру, яка є для дитини будь якого віку, найпридатнішою формою навчання.

Ігрова форма навчання – провідна, але вже в шкільному віці вона не єдина. Щоб задовольнити інтерес дитини до навколишнього, спрямувати увагу на певні явища та закономірності дати учням необхідні відомості, пояснення, учителеві потрібно подавати такий навчальний матеріал у вигляді дидактичної гри. Цілі уроки не можуть, так як дитячому садочку, вкладатися в рамки дидактичної гри, хоча в них і можна використати окремі ігрові прийоми. Ось чому у вступі своєї курсової роботи я користуюся двома термінами – "дидактичні ігри” і "уроки”. І те й друге проводиться організовано в спеціально відведений час. Обмежитись просто назвою "урок” недоцільно, оскільки дидактичній грі, без сумніву, належить дуже важливе, провідне місце в навчанні.

Специфічний характер дидактичних ігор і занять висуває необхідність у певній регламентації відомостей, потрібних учням, а також умінь і навичок, які в них слід формувати.

Дидактичні ігри і уроки дадуть добрий результат лише тоді, коли учитель ясно усвідомить, які завдання можуть бути розв`язані в процесі їх проведення і в чому особливості організації цих занять в учнів залежно від їх віку та особливостей.

Дидактичні ігри дуже важливі для розумового та інтелектуального розвитку учнів. Під час уроків, на яких застосовуються дидактичні ігри, в учнів виробляються важливі якості, необхідні для успішного розумового розвитку. В учнів поступово формується здатність зосереджуватися. Спрямовуючи увагу своїх учнів, збуджуючи їх інтерес учитель закладає основи розвитку такої важливої якості як допитливість. Дидактичні ігри мають певне значення і в моральному вихованні учнів. у них виробляється вміння діяти в середовищі ровесників (колективні уроки). Дидактичні ігри дають позитивні результати при умові планомірності їх проведення.

Головна мета сучасної школи полягає в ефективній передачі найціннішого і актуального досвіду, накопиченого попередніми поколіннями. Але школа як і раніше ще залишається орієнтованою на простий розвиток знань умінь і навичок, методи навчання багато в чому репродуктивні.

Навчання в школі задовольняє державне (соціальний) замовлення на певний рівень знань і певний тип особи громадян, тому воно зобов'язано орієнтуватися на досягнення освітніх стандартів навченої. З цієї причини пізнавальний інтерес, властивий дітям від природи, достатньо часто успішно загальмовується і навіть знищується саме через обов'язковість і стандартизованість програми, методів і критеріїв навчання.

Методи навчання – це способи теоретичного і практичного засвоєння дійсності. Вони досить складні, багатофакторні, переходять один в одного, межі між ними відносні. Кожен метод має дві сторони: впливаючу і сприймаючу. Вчитель навчає – учень навчається, тобто це цілеспрямований процес співробітництва вчителя і учнів, призваний дати їм необхідні знання та вміння.

Активне навчання передбачає використання системи методів і прийомів, що спрямовані не на повідомлення учням готових знань, їх запам´ятовування та відтворення, а на організацію учнів для самостійного одержання знань, засвоєння вмінь і навичок у процесі навчальної діяльності.

Сучасне суспільство висуває нові вимоги до школи, вчителя, учнів. Одним зі стратегічних завдань, визначених у Державній національній програмі «Освіта» («Україна XXI століття»), законі України «Про загальну середню освіту», «Стандарті базової середньої освіти», «Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 рр. схвалено Всеукраїнським з’їздом працівників освіти України», є створення умов для формування освіченої, творчої особистості громадянина, реалізації та самореалізації його природних задатків і можливостей в освітньому процесі.